На початку квітня 2025 року Сполучені Штати розпочали нову масштабну торговельну війну, запровадивши високі митні тарифи практично проти всіх торговельних партнерів. Ця ескалація спричинила значний вплив на фінансові ринки: фондові індекси США різко впали, глобальні ринки акцій увійшли у фазу підвищеної волатильності, а курс долара США помітно ослаб. Інвестори кинулися в безпечні активи – золото побило історичні рекорди, єна та швейцарський франк стрімко подорожчали. Водночас реакція на ризикових ринках, зокрема криптовалютах, була змішаною: спочатку біткоїн намагався зміцнитися як «цифрове золото», але загальний розпродаж вдарив і по ньому. У цьому огляді представлені актуальні дані станом на 7 квітня 2025 року, детальна аналітика валютного ринку, прогноз розвитку ситуації та оцінка ризику рецесії 2025 року (Reuters, Bloomberg).
Історія
3 квітня 2025 року увійде в історію як день, коли США фактично оголосили нову торговельну війну світові. Цього дня набули чинності масштабні нові мита США майже проти всіх країн-партнерів. Адміністрація оголосила базовий тариф 10% на всі імпортні товари, а для окремих країн – ще більш високі ставки (наприклад, для Китаю 34%, для ЄС 20%, для ряду інших до 25–50%). Ці тарифи стали найвищими торговельними бар’єрами більш ніж за століття (reuters.com). Фактично США відмовилися від принципів вільної торгівлі, започаткувавши найбільш агресивний протекціоністський крок з часів Великої депресії.
Миттєво послідувала реакція світової спільноти. Багато країн сприйняли дії Вашингтона як оголошення торговельної війни та оголосили про готовність до відповідних заходів. Китай рішуче заявив про введення нових тарифів на американські товари у відповідь (додаткові 34% на імпорт із США). Європейський Союз також попередив про мита до 20% на американський експорт і провів екстрені переговори зі США щодо ситуації. Канада та Мексика підготували дзеркальні тарифи на товари зі США, а Японія висловила рішучий протест і почала готувати власні мита на американську продукцію. Союзники і суперники США єдині в тому, що дії Вашингтона завдадуть нищівного удару по глобальній торгівлі (reuters.com).
Початкові наслідки торговельних мит США (3 квітня 2025 року)
| Сегмент ринку | Реакція / Наслідки |
| Фондовий ринок США | Індекси S&P 500 ↓ ~2,3%, Nasdaq ↓ ~3,7%, Dow Jones −700+ пунктів; масова розпродаж¹ |
| Технологічний сектор | Акції Tesla ↓ ~8%, Nvidia ↓ ~6%, Apple ↓ ~4%; сектор під тиском через зростання витрат |
| Автопром | Акції GM і Ford ↓ 6–7%; негатив через 25%-ті тарифи на імпорт авто |
| Європа (DAX) | Німецький DAX ↓ ~1,9%; особливо просіли автовиробники (BMW, Volkswagen) |
| Азія (Nikkei, Hang Seng) | Nikkei ↓ ~2,1%, Hang Seng ↓ ~3,4%; розпродаж на тлі загроз експорту |
| Золото | Пробиття історичного максимуму: ~$3100 за унцію |
| Біткоїн (BTC) | Зростання на +4% вранці, потім відкат до –2%; висока внутрішньоденна волатильність |
| Єна (JPY) | Зміцнення на ~1,4% проти USD — максимум з вересня 2024 р. |
| Франк (CHF) | Зростання більш ніж на 1%; активний попит на захисні активи (safe-haven) |
| Долар (DXY) | Ослаблення до кошика валют (~–0,7% за день) |
| Сировинні валюти (AUD, CAD) | Зниження на 1–1,5% на побоюваннях за експорт і падінні цін на сировину |
| Нафта (Brent) | Падіння нижче $69 за барель на очікуваннях зниження попиту (торговельні бар’єри) |
| Очікування щодо ставки ФРС | Зростання очікувань зниження процентної ставки через загрозу рецесії |
Масштаби падіння індексів протягом дня лише поглибилися до закриття торгів (див. розділ “Фондовий ринок США”).
Вже за першу добу після введення мит стало очевидно, що торговельна війна набуває глобального характеру. Світ увійшов у фазу масового взаємного протекціонізму, а ризик фрагментації світової економіки і глибокої рецесії різко зріс. Більшість країн дали зрозуміти, що не збираються залишатися осторонь перед обличчям американської політики «економічного тиску», тож можна очікувати подальшої ескалації конфлікту. Цей момент уже порівнюють за масштабом і наслідками з торговельною війною США–Китай 2018–2019 років, але нинішня війна значно ширша за охопленням та потенційно небезпечніша.
Фондовий ринок США
Американський фондовий ринок відреагував стрімким обвалом. Одразу після новин про мита ключові індекси США пережили найбільше одноденне падіння з часів пандемічної паніки 2020 року. Промисловий індекс Dow Jones втратив майже 4% за день – це найбільше падіння з червня 2020 року. Широкий індекс S&P 500 знизився майже на 5%, а технологічний Nasdaq обвалився майже на 6%, що стало для нього найгіршим днем з березня 2020 року(reuters.com). Усі три індекси фактично пережили шок, порівнюваний з початком пандемії.
До кінця першого тижня (за п’ять торгових днів) масштаби падіння стали ще більш вражаючими. S&P 500 за тиждень знизився на 9,08%, Nasdaq Composite впав на 10,02%, а Dow Jones – на 7,86%. Для Nasdaq це означає вхід у “ведмежий” ринок (падіння більш ніж на 20% від історичного максимуму). Dow Jones офіційно увійшов у стадію корекції (більш ніж –10% від пікових значень) (reuters.com). За лічені дні американський ринок стер прибутки кількох попередніх місяців, а ринкова капіталізація компаній S&P 500 скоротилася приблизно на 5 трильйонів доларів (оцінки Reuters) (rbc.ru).
Особливо постраждали компанії, залежні від глобальних ланцюгів постачання та експорту. Наприклад, акції технологічних гігантів і споживчих брендів з великим виробництвом за кордоном зазнали значних втрат: Nike втратила 14% вартості, Apple – 9% за день (reuters.com) . Такі цифри відображають побоювання інвесторів щодо росту собівартості продукції через тарифи та можливого зниження прибутків. Автовиробники США опинилися під ударом через 25%-ті мита на імпорт автомобілів: акції General Motors і Ford подешевшали на 6–7% того дня. Широкомасштабна розпродаж охопила майже всі сектори – фінансовий, промисловий, високотехнологічний – оскільки учасники ринку переоцінювали ризики нових торговельних бар’єрів.
У наступні дні зберігалася висока волатильність. Будь-які спроби ринку відіграти падіння наштовхувалися на чергові негативні новини про ескалацію торговельного конфлікту. В результаті біржові індекси США за перший тиждень квітня показали найбільші втрати з часів березня 2020 року (коли почалася пандемія) (reuters.com). Інвестори перейшли в режим панічного виходу з ризикових активів, закриваючи позиції і фіксуючи збитки.
Примітно, що на тлі обвалу ринку деякі аналітики порівнюють ситуацію з “чорним понеділком” 1987 року, натякаючи, що поточна динаміка може призвести до аналогічного глобального обвалу, якщо негативні тенденції продовжаться до понеділка після такого важкого тижня. Зокрема, побоювання Black Monday підсилювалися тим, що азійські ринки відкрили новий тиждень масивними падіннями (детальніше – у розділі про глобальні ринки) і трейдери очікували продовження розпродажу в США.
Глобальні ринки акцій
Світові фондові ринки віддзеркалили падіння США, подекуди з ще більшою силою. Європейські біржі пішли в мінус одразу після американських. Індекс DAX у Німеччині в перший день впав майже на 2%, французький CAC 40 і загальноєвропейський Euro Stoxx 50 також просіли на кілька відсотків. Протягом тижня європейські акції зафіксували найбільші тижневі втрати за останні роки (reuters.com). Падіння було настільки різким, що ЄС скликав екстрені консультації: єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович провів двогодинну “відверту” розмову з представниками США, намагаючись знизити напругу (reuters.com). Однак поки що ці переговори не дали негайних результатів, і європейські ринки продовжували лихоманити. Найбільше в Європі постраждали акції промислових компаній і автовиробників, орієнтованих на експорт до США, як-от BMW, Volkswagen, Siemens – інвестори закладають зниження їхніх прибутків через нові бар’єри.
Азійські ринки відреагували не менш болюче. В Японії індекс Nikkei 225 одразу після новини про мита пішов донизу; до кінця тижня японський ринок втратив понад 5%, що стало найбільшим тижневим падінням за 5 років (reuters.com). На ранок понеділка, 7 квітня, падіння продовжилося: Nikkei відступив ще більш ніж на 8%, уперше з серпня 2024 року опустившись нижче рівня 33 000 пунктів (ixbt.com). Японські банки та експортери були в епіцентрі розпродажу, а уряд Японії заговорив про кризову ситуацію. Прем’єр-міністр Сіґеру Ішіба заявив, що продовжить переконувати Вашингтон переглянути тарифи проти Японії, хоча визнав, що швидкого вирішення очікувати не варто (ixbt.com).
На інших азійських майданчиках ситуація була схожа: гонконзький Hang Seng та китайський Shanghai Composite падали на 3–4% у перші дні після новин. Китайські акції постраждали як від побоювань втрати експортних ринків, так і від ослаблення юаня. Ринки, що розвиваються, такі як Південна Корея, Тайвань, Індія, також опинилися в червоній зоні. Багато з цих країн зіткнулися ще й з цільовими тарифами США (наприклад, Південна Корея – 25%, Тайвань – 32%, Індія – 26% на окремі категорії товарів), що додатково налякало інвесторів (rbc.ru, reuters.com).
До завершення першого тижня глобальні акції пережили найбільше падіння з часів початку пандемії 2020 року. Аналітики заговорили про перехід світових ринків у фазу корекції та навіть початок нової фінансової кризи, якщо торговельна війна затягнеться. Ситуація на глобальних ринках настільки напружена, що інвестори масово виводять кошти з акцій і перерозподіляють їх у безпечні інструменти.
Криптовалюти
Ринок криптовалют спершу відреагував нетипово: на самому початку кризи деякі інвестори розцінили біткоїн як “цифрове золото” та альтернативну тиху гавань. Вранці 3 квітня ціна Bitcoin стрибнула приблизно на 4%, наближаючись до $85 000. Однак вже за кілька годин, на фоні загального відпливу капіталу з ризикових активів, крипторинок розвернувся донизу. До кінця дня 3 квітня біткоїн втратив близько 2%, а подальші сесії принесли ще більші втрати.
Станом на 6 квітня курс BTC опустився до ~$78 800, що приблизно на 5% нижче попереднього дня (Ethereum впав на ~9,6%, до ~$1618) (rbc.ru). Фактично за вихідні криптовалютний ринок перейшов до різкого падіння разом з фондовим. У понеділок вранці, 7 квітня, біткоїн обвалився короткочасно до ~$75 000 (на біржах Азії) – мінімуму за останні кілька місяців (ixbt.com). Пізніше протягом дня його частково відкупили, і він повернувся до рівнів близько $78 000, але волатильність лишалася надзвичайно високою. Інші великі криптовалюти також зазнали двозначних просідань: Ethereum впав більш ніж на 10%, Ripple (XRP) – на 10–11%, Cardano (ADA) і Solana (SOL) – на ~11–12% за добу (ixbt.com). Загальна ринкова капіталізація криптовалют за тиждень скоротилася приблизно на $500 млрд.
Такий розвиток подій підтвердив, що в умовах паніки криптоактиви поводяться швидше як ризикові активи, ніж як захисні. Спочатку був короткий сплеск оптимізму щодо біткоїна як захисту від політичних ризиків, але переважаючим фактором стали масові ліквідації маржинальних позицій та втеча інвесторів із усіх волатильних інструментів. За даними аналітиків, лише за перший тиждень квітня на крипторинку було ліквідовано довгих позицій більш ніж на $1 млрд, що прискорило падіння цін.
Надалі перспектива криптовалют залежатиме від загального апетиту до ризику на ринках. Деякі оптимісти вважають, що якщо центральні банки почнуть пом’якшувати політику (знижувати ставки) задля підтримки економіки, надлишкова ліквідність може знову піти в криптоактиви. Проте на короткостроковому горизонті прогноз лишається обережним: криптовалютний ринок може залишатися під тиском через глобальну невизначеність (Reuters, Bloomberg). Біткоїн вже пройшов пік на рівні ~$110 000 у кінці 2024 року і до квітня 2025 скоригувався вниз. Якщо торговельна війна продовжиться та переросте у рецесію, криптовалюти можуть ще більше втратити в ціні через зниження інтересу до ризикових інвестицій. Водночас окремі ентузіасти вказують, що в довгостроковій перспективі обмежена емісія біткоїна та його незалежність від держав може знову привернути до нього увагу як до захисного активу при девальвації фіатних валют. Таким чином, наразі ринок криптовалют балансуватиме між цими двома силами – страхом і сподіваннями.
Валютний ринок
Валютні ринки відразу відобразили перетікання капіталу у безпечні активи. Парадоксально, але саме долар США цього разу не став головним притулком для інвесторів – навпаки, він ослаб щодо більшості основних валют. Індекс долара DXY, що відстежує курс USD до шести провідних валют, впав на піку більш ніж на 2,2% (до ~101,37) – це найбільше одномоментне падіння долара за останні 2,5 роки. Для порівняння, євро зріс до $1,1088 (+2,1%, максимум за півроку) (rbc.ru). Інші валюти “великої сімки” також зміцніли проти долара, за винятком тих, які самі постраждали від тарифів (наприклад, китайський юань).
Причина ослаблення долара полягає в тому, що інвестори почали враховувати потенційне сповільнення економіки США і можливе зниження базової ставки ФРС на тлі торговельної війни. Тобто, ринок заклав у ціну долара майбутнє пом’якшення монетарної політики, що робить американську валюту менш привабливою. Як зазначили в Fitch Ratings, середньозважена ставка ввізного мита в США тепер стала найвищою за понад століття, і такі тарифи можуть підняти внутрішні ціни та вдарити по зростанню економіки (reuters.com). Відповідно, ставки за доларовими активами в перспективі можуть знижуватися, а інфляційний тиск – зростати, що й призвело до розпродажу долара.
Натомість японська єна та швейцарський франк різко подорожчали, підтвердивши свій статус світових “тихих гаваней”. Курс єни до долара зміцнився приблизно на 1,4% – єна досягла максимуму з осені 2024 року. Швейцарський франк зріс більш ніж на 1% до долара. Попит на ці валюти був настільки високим, що центральним банкам Японії та Швейцарії, ймовірно, довелося уважніше стежити за ситуацією, щоб запобігти надмірному зміцненню (надто дорога валюта шкодить їхньому експорту). Золото як класичний захисний актив підтвердило тренд: котирування золота зросли до нових рекордів вище $3100 за унцію (reuters.com)(детальніше про золото – нижче).
Євро та британський фунт теж почувалися відносно впевнено. Єдина європейська валюта отримала підтримку як від ослаблення долара, так і від очікувань, що Європейський центральний банк не поспішатиме зі зниженням ставок (через інфляційний ефект тарифів). Як результат, EUR/USD піднявся до рівнів, небачених з минулого року.
Китайський юань, навпаки, дещо девальвував щодо долара (курс перевищив ¥7,3 за $1 (rbc.ru)), оскільки Пекін, імовірно, дозволив юаню послабитися для часткової компенсації американських мит. Це типовий крок Китаю у відповідь на торговельний тиск – зробити свій експорт дешевшим за рахунок слабшої валюти. Інші валюти ринків, що розвиваються, як-от індійська рупія чи бразильський реал, втрачали в ціні через втечу капіталу з ризикових активів і страх перед глобальною рецесією.
Сировинні валюти – австралійський долар (AUD), канадський долар (CAD), новозеландський долар – також опинилися під тиском. Ці валюти традиційно чутливо реагують на очікування щодо світового попиту на сировину. Нові торговельні бар’єри загрожують знизити попит на нафту, метали та інші товари, тому AUD і CAD знизилися приблизно на 1–1,5% проти USD в перші дні після новин про мита. Курс канадського долара додатково стримували побоювання щодо економіки Канади, тісно інтегрованої з американською (хоча саму нафту та газ США від мит тимчасово звільнили, канадський експорт під ударом через загальний спад торгівлі).
Окремо варто згадати ринок дорогоцінних металів. Золото, як уже зазначалося, стрімко пішло вгору. В останній день березня, перед оголошенням тарифів, золото вже пробило попередній рекорд і сягнуло ~$3128 за унціюна очікуваннях торговельної війни. Після фактичного введення мит золото закріпилося понад $3100, демонструючи найсильніше квартальне зростання з 1986 року(reuters.com). Інвестори купують золото, хеджуючи і політичні ризики, і потенційну інфляцію від тарифів. Срібло, хоч і в меншій мірі, також дорожчає, а японська єна у парі з доларом рухається синхронно зі золотом як альтернативний захисний актив. Ціни на нафту, навпаки, різко впали: еталонна Brent просіла більш ніж на 6%, опустившись до ~$70 за барель – це найбільший денний спад з 2022 року (reuters.com). Причини – побоювання спаду світового попиту на пальне та додаткова новина про збільшення видобутку країнами ОПЕК+(reuters.com). Таким чином, валютний ринок і пов’язані товари відобразили класичний risk-off сценарій: перетік капіталу з ризикових активів до доларових облігацій, золота, йени та франка, хоча цього разу сам долар теж частково постраждав через специфіку шоку.
Прогнози
Подальший розвиток подій на фінансових ринках залежатиме від тривалості і масштабів торговельної війни. На даний момент аналітики сходяться на думці, що якщо конфлікт затягнеться на місяці, ризики рецесії у 2025 році дуже високі. Інвестиційний банк J.P. Morgan вже підвищив оцінку ймовірності глобальної рецесії до 60% (раніше 40%) (reuters.com). Буквально за тиждень до цього така оцінка була значно нижчою – тобто економісти стрімко переглядають прогнози в бік погіршення. За оцінками Fitch, нові тарифи можуть знизити зростання ВВП США на 1–1.5 в.п. в цьому році і підняти інфляцію на 1–2 в.п., що майже гарантовано приведе економіку до уповільнення, якщо не до спадів у кількох кварталах.
Федеральна резервна система (ФРС) опинилася під тиском обставин. Президент США Дональд Трамп публічно заявив, що не збирається відступати від своєї тарифної політики і навіть закликав ФРС знизити ставку для підтримки економіки (reuters.com). Він розраховує, що м’якша грошово-кредитна політика допоможе пережити наслідки торговельної війни. Проте голова ФРС Джером Пауелл дав зрозуміти, що центральний банк зосереджений на контролі інфляції і усвідомлює, що тарифи лише підсилюють інфляційний тиск (reuters.com). За його словами, ефект від мит виявився “більшим, ніж очікувалося”, але ФРС поки що стежить за базовими показниками і не приймає рішень під тиском ринку. Тобто негайного зниження ставки може й не бути, якщо інфляція залишатиметься високою. Ринки, утім, закладають, що ставка ФРС може бути знижена пізніше цього року, особливо якщо ринкові потрясіння переростуть у повномасштабну кризу (Chicago Fed Futures зараз відображають ~70% ймовірність хоча б одного зниження до кінця 2025).
Прогноз для фондових ринків: Більшість експертів очікують, що волатильність залишатиметься підвищеною. Ключовим фактором буде прогрес (або його відсутність) у торговельних переговорах. Якщо США та їхні партнери почнуть шукати компроміси і уникнуть подальшої ескалації, ринки можуть частково відіграти падіння. Наприклад, є сценарії, за яких сторони домовляться про нові торгові угоди – тоді індекси здатні швидко відскочити вгору, адже значна частина зниження була зумовлена емоційною реакцією і страхом. Однак поки що перемир’я не проглядається: навпаки, Китай вже увів дзеркальні тарифи 34%, ЄС готує контрзаходи, а президент Трамп погрожує новими кроками. Тому базовий сценарій на найближчий час – продовження тиску на акції. Уолл-стріт готується до ще одного тижня потрясінь після історичного падіння (як писало Reuters, трейдери очікують “ще один тиждень турбулентності”) (rbc.ru). Деякі стратеги попереджають, що S&P 500 може увійти в технічну рецесію ринку (падіння >20% від піку, чого поки уникнули) якщо ситуація загостриться.
Прогноз для валют і сировини: Очікується подальше зміцнення safe-haven активів, якщо нервозність на ринках збережеться. Єна і франк можуть і далі дорожчати, хоча їхній ріст можуть стримувати інтервенції центральних банків. Долар США, ймовірно, залишатиметься відносно слабким, поки інвестори оцінюють перспективи економіки США песимістично. Втім, деякі аналітики зауважують: якщо торговельна війна спровокує глобальну кризу, долар знову може почати зміцнюватися внаслідок дефіциту ліквідності і статусу резервної валюти (як це було в розпал минулих криз). Щодо сировини, нафта може залишатися під тиском через очікування надлишку пропозиції та слабкого попиту. Міжнародні агентства вже знизили прогнози попиту на нафту на 2025 рік через нові тарифи. Ціни на золото, навпаки, мають потенціал для подальшого росту, якщо інвестори продовжать хеджуватися від невизначеності – деякі банки (наприклад, BofA) вже підвищили свої прогнози по золоту на 2025–2026 роки до $3063 і $3350 відповідно (reuters.com).
Прогноз для криптовалют: Крипторинок залишається вразливим до коливань настроїв. Якщо фінансові ринки трохи заспокояться, біткоїн та інші криптовалюти можуть стабілізуватися і навіть відіграти частину втрат – тим більше, що навесні 2025 року очікується кілька подій в галузі (наприклад, схвалення біткоїн-ETF у деяких країнах або технічні оновлення), які за сприятливих умов могли б підтримати ціни. Однак у разі подальшого відходу інвесторів від ризику криптоактиви, ймовірно, будуть просідати й далі. Деякі експерти попереджають, що біткоїн може знизитися до ~$60 000 чи навіть $50 000, якщо фондові ринки продовжать падіння і відбудеться ланцюгова реакція маржин-колів на криптобіржах. З іншого боку, будь-які сигнали про пом’якшення позиції ФРС чи інших центробанків можуть розвернути ситуацію: дешевші гроші і відновлення довіри повернуть інтерес до високодоходних активів, у тому числі криптовалют. Таким чином, прогноз для крипторинку дуже залежить від макро-факторів та настроїв інвесторів.
Загалом, базовий сценарій на найближчі місяці – підвищена турбулентність і схильність ринків до негативних новин. Ключові ризики: подальша ескалація тарифів (наприклад, введення вторинних санкцій чи повна відмова від переговорів), зниження корпоративних прибутків, погіршення ділової активності. Ключові потенційні позитивні каталізатори: відновлення діалогу між США та основними партнерами, часткове скасування або замороження деяких тарифів, а також більш м’яка політика ФРС (якщо інфляція дозволить). Учасникам ринку залишається уважно стежити за новинами із Вашингтона, Пекіна та Брюсселя – кожен новий заголовок може суттєво вплинути на напрям руху фінансових ринків у 2025 році.
Висновки
Запровадження США нових митних тарифів у 2025 році спричинило ланцюгову реакцію на глобальних фінансових ринках. Фондові індекси пережили обвал, якого не було з часів початку пандемії, інвестори переорієнтувалися на захисні активи, а економічні прогнози різко погіршилися. Фактично, світова економіка опинилася на порозі нового випробування: торговельна війна загрожує перерости у фінансову кризу та рецесію, якщо сторони конфлікту не знайдуть спільної мови. Українські інвестори та бізнес теж відчують побічні ефекти – через коливання цін на сировину, зміни валютних курсів та загальне зниження попиту на глобальних ринках.
Втім, ситуація ще може змінитися. Фінансові ринки живуть очікуваннями, і будь-який знак деескалації (наприклад, переговори чи часткове скасування мит) здатен швидко поліпшити настрої. Наразі ж панує обережність: волатильність ринків залишається високою, новини виходять суперечливі, а інвестори зберігають підвищений рівень ризик-менеджменту. В цих умовах важливо диверсифікувати активи, тримати руку на пульсі подій і усвідомлювати, що поточні тенденції – це відображення безпрецедентної ситуації в світовій торгівлі. Як показали останні дні, фінансові ринки дуже чутливо реагують на політичні рішення, і торговельна війна США стала тому яскравим підтвердженням.
Джерела: Reuters.com, Bloomberg.com, CNBC.com, FinancialTimes.com, MarketWatch.com, LeMonde.fr, APNews.com, GoldmanSachs.com, Investopedia.com, RBC.ru, Vedomosti.ru, Kursiv.media, BCS-Express.ru, Finance.Mail.ru, 99Bitcoins.com
Відмова від відповідальності: Даний матеріал надано виключно в інформаційних цілях. Інформація базується на відкритих джерелах (Reuters, Bloomberg тощо), проте її точність та повнота не гарантуються. Стаття не є індивідуальною інвестиційною рекомендацією чи офертою до здійснення будь-яких операцій. Будь-які дії з фінансовими інструментами здійснюються читачем на власний ризик.
