Нова торгова політика США 2025 після повернення Трампа: вплив на світові ринки

Митні тарифи США 2025: масштаб і порівняння з попередніми

Після свого нещодавнього повернення до Білого дому (за підсумками виборів 2024 року) Дональд Трамп розгорнув агресивну протекціоністську торгову політику США 2025, запровадивши низку митних тарифів США 2025, що перевершили масштаби торгової війни 2018–2019 рр. Згідно з хронологією тарифів США 2017–2024, на початку 2025 року адміністрація Трампа оголосила імпортні мита Трамп 2025 майже проти всіх торговельних партнерів, створивши передумови для реакції фондового ринку на пошлини 2025 й впливу торгової війни 2025 на Bitcoin.

З 3 квітня 2025 р. набули чинності:

• Універсальне 10% мито на весь іноземний імпорт – уперше такі митні тарифи США 2025 торкнулися навіть традиційних союзників (ЄС, Японія, Канада, Південна Корея). Це фактично ввело «заграджувальний» тариф на весь імпорт до США (імпорт за 2024 р. перевищив $4 трлн).
• Додаткові 25% мита на стратегічно важливі товари: автомобілі, електроніку, напівпровідники, побутову техніку та металопродукцію. Трамп прямо називав автопром, фармацевтику та мікрочипи галузями нацбезпеки й погрожував цим сегментам 25%-ми імпортними митами Трамп 2025.
• Особливо високі ставки (50–60%) для низки країн, звинувачених у «недобросовісній торгівлі» – передусім Китаю, а також Мексики, В’єтнаму й Таїланду. У результаті сумарні тарифи на китайський імпорт злетіли до астрономічних 125% [coindesk.com], порівнянних із протекціонізмом часів Великої депресії [vedomosti.ru]. Пошлини на товари з Канади й Мексики встановили на рівні 25% (енергоносії з Канади – 10%), хоча введення частково відклали в обмін на поступки щодо охорони кордонів у рамках USMCA [vedomosti.ru].

Секторальні мита під іншим приводом: додатково з 12 березня 2025 р. запроваджено 25% мито на сталь і алюміній з ряду країн (ЄС, Великобританія, Японія, Південна Корея) – фактично відновивши та розширивши заходи 2018 р. Адміністрація наголосила, що середні ставки інших країн на імпорт із США теж високі (наприклад, Індія ~17%, Китай 7,5%, ЄС 5%), обґрунтовуючи це як симетричний відповідь. Наприкінці березня також анонсовано 25%-й тариф на всі іноземні автомобілі з квітня [vedomosti.ru].

Порівняння з попередньою тарифною війною

У 2018–2019 рр. тарифи Трампа були більш селективними. Згідно з хронологією тарифів США 2017–2024, тоді США обклали близько $300 млрд китайського імпорту пошлиною 25% і ввели 10–25% тарифи на сталь і алюміній. Порівняння тарифів Трамп Байден показує, що адміністрація Байдена в 2021–2024 рр. нових мит фактично не запроваджувала, хоча й не скасовувала попередні. Однак торгова політика США 2025 від нової кампанії Трампа стала безпрецедентно широкою: під удари потрапив весь імпорт, а не лише Китай.

Трамп позиціонував це як «Day of Liberation» (День звільнення) американської економіки від чужих бар’єрів, оголосивши глобальний торговельний дефіцит ($1,2 трлн) «національною надзвичайною ситуацією» та надавши собі право діяти в рамках IEEPA. Унаслідок такого протекціонізму митні тарифи США 2025 значно вплинули на реакцію фондового ринку на пошлини 2025 й курс долара та тарифи Трамп 2025, спричинивши стрибки волатильності.

Примітно, що окрім торговельного дефіциту імпортні мита Трамп 2025 пов’язали з геополітикою: у березні 2025 р. Трамп несподівано ввів вторинні санкційні пошлини 25% на всі країни, які закуповують нафту й газ у Венесуели, назвавши це покаранням за підтримку режиму Мадуро. Цей крок миттєво сколихнув нафтовий ринок і продемонстрував готовність Білого дому використовувати мита як інструмент зовнішньої політики, що визначило глобальні наслідки торгової війни США 2025.

У внутрішньому політичному дискурсі розгорнулися дебати Конгресу США щодо пошлин 2025, а низка груп уже ініціювала судові позови проти тарифної політики США 2025, ставлячи під сумнів конституційність нових заходів.

Реакція фінансових ринків США на митні тарифи 2025

Ринки гостро відреагували на тарифний блицкриг Трампа в рамках торгової політики США 2025: американський фондовий ринок пережив різкий обвал. Уже в перші дні після анонсу імпортних мит Трамп 2025 індекси Wall Street пішли вниз. У березні, ще на очікуваннях тарифів, S&P 500 увійшов у корекцію (> –10% від піку). А після введення 3 квітня 2025 р. розпродаж загострився: 4 квітня S&P 500 обвалився на ~6%, Dow Jones втратив близько 5,5%, Nasdaq Composite – майже 6%. Такі одномоментні втрати стали найбільшими з пандемійного шоку 2020 р. Волатильність підскочила до рекордних рівнів (індекс VIX демонстрував стрибки понад 20 пунктів). Найбільше постраждали акції секторів, чутливих до торговельних бар’єрів: промисловості, технологій та автопрому. Наприклад, Tesla втратила близько 8% капіталізації, Nvidia – 6%, Apple – 4%, відображаючи страхи щодо зростання витрат і порушення ланцюгів поставок; GM і Ford упали на 6–7% через пряму дію 25%-х тарифів. Інвестори шукали захист у стабільних секторах – комунальні послуги й охорона здоров’я показали відносну стійкість у день розпродажу.

На ринку боргових інструментів спостерігався класичний «політ у якість»: дохідність 10-річних казначейських паперів США опустилася до ~4,2% у березні (–30 б. п.), адже учасники ринку переходили в treasuries. Крива дохідності згущувалася, відображаючи очікування пом’якшення монетарної політики ФРС, яка може знизити ставку, якщо тарифне навантаження загрожуватиме рецесії. Представники ФРС називали тарифний шок «одним із найпотужніших за останні десятиліття», вимагаючи перегляду прогнозів зростання, інфляції та безробіття. Первинний аналіз МВФ торгової політики США 2025 підтвердив, що нові імпортні мита Трамп 2025 додали ~0,3 п.п. до зростання цін на товари (без урахування продовольства й енергоносіїв), – тобто суттєво підживили інфляцію. У такій ситуації Федрезерв утримав ставку на рівні 4,25–4,5%, бажаючи зважити, куди рухатимуться ціни й активність.

Валютний ринок перейшов у режим «risk-off»: долар США різко ослаб, відображаючи курс долара та тарифи Трамп 2025. Японська єна укріпилася більш ніж на 1% – найсильніший одноденний рух із 2024 р. Франк зріс приблизно на 1% до долара. Індекс долара DXY впав на ~0,7% у перші дні ескалації й до кінця травня опустився на 4,4% нижче рівня початку квітня. Авістралійський AUD і канадський CAD втратили 1–1,5% на очікуваннях падіння попиту на сировину. Юань перебував під тиском, але китайський регулятор стримував девальвацію, аби не поглиблювати інфляцію – своєрідна відповідь Китаю на митні тарифи США 2025.

Навіть на ринку криптовалют вплив торгової війни 2025 на Bitcoin проявився в різких коливаннях: BTC спочатку зростав як актив-убежище, а потім різко коригувався на тлі ліквідацій лонгів. Така поведінка демонструє, наскільки глибоко торгова ескалація вдарила по всіх сегментах фінансових ринків.

Загалом, первісна реакція була панічним відходом від ризикованих активів. Цей шок – яскравий приклад глобальних наслідків торгової війни США 2025, що спричинив перерозподіл капіталів між фондовими індексами, боргом, валютами та навіть криптовалютами.

Нижче наведено зведення руху ключових активів у дні ескалації митних тарифів США 2025 (3–4 квітня):

Реакція фондового ринку на мита 2025 та інших сегментів:

Такий масштабний обвал на початку квітня 2025 року засвідчив, що торгова політика США 2025, зокрема митні тарифи США 2025, сприймаються ринками як пряма загроза рецесії. Падіння акцій на 5–6 % за день співставне зі шоком після банкрутства Lehman Brothers чи початком пандемії. Для контексту: у 2018 р. на перші етапи торговельної війни 2018–2019 S&P 500 втратив близько 5 %, а до кінця року — майже 20 % від піку. Таким чином, «медовий місяць» ринку з Трампом швидко перетворився на паніку, адже на початку другого терміну бізнес вітав обіцяні податкові стимули, а тепер домінують побоювання подальшої ескалації.

Однак після первинного шоку реакція фондового ринку на пошлини 2025 змінилася: ринки відбили частину втрат на очікуваннях, що найжорсткіші заходи буде пом’якшено. Трампу вже неодноразово приписують синдром TACO — Trump Always Chickens Out. І справді, у другій половині квітня–травні 2025 р. деякі імпортні мита Трамп 2025 було відкладено або призупинено, почалися переговори. Завдяки цьому S&P 500 до кінця травня виріс на 4 % від рівня перед введенням тарифів, а європейський STOXX 600 додав близько 2 %. Золото, незважаючи на рекордні позначки, стабілізувалося біля $3 200–3 300, демонструючи вплив пошлин на ціни на нафту й золото 2025, а курс долара та тарифи Трамп 2025 перестали падати. Волатильність усе ще підвищена, але найгостріша паніка змінилася відносним затишшям — ринки чекають подальших кроків Вашингтона й Пекіна. Саме про цю паузу й глобальні наслідки торгової війни США 2025 — у наступному розділі.

Відповідні заходи країн і нова торгова війна

Рішення США різко підвищити митні тарифи США 2025 практично проти всього світу викликало миттєву реакцію фондового ринку на пошлини 2025 й низку контрзаходів Китаю на митні тарифи США 2025, відповідь ЄС на тарифи США 2025, а також реакцію Мексики й Канади на тарифи США 2025. Одночасно надійшла й відповідь СОТ на пошлини США 2025. Згідно з хронологією тарифів США 2017–2024, це стало новим етапом у торговій політиці США 2025 з очевидними глобальними наслідками торгової війни США 2025.

• Китай: Пекін відреагував найрішучіше на нову торгову політику США 2025, запровадивши власні контрзаходи Китаю на митні тарифи США 2025. Того ж дня анонсовано імпортні мита Трамп 2025 на імпорт із США сумарною вартістю $60 млрд (10–25+ %), які торкнулися американської сільгосппродукції (кукурудза, соя, м’ясо), автомобілів, нафти та СПГ, напівпровідників. Крім того, підсилено адміністративний тиск: посилено перевірки американських компаній у КНР і обмежено їхню участь у державних закупівлях. Ще в лютому 2025 р., очікуючи ескалації торгової війни 2025, Пекін заздалегідь запровадив 10 % мита на американську нафту й сільгосптехніку та 15 % на вугілля й СПГ, а в березні додав 10–15 % мито на сільгосппродукцію з США [vedomosti.ru]. Таким чином, до квітня сумарна ставка Китаю на низку американських товарів перевищила 80 %. Водночас влада КНР діє обережно: митні тарифи США 2025 вводяться поступово, щоб мінімізувати шкоду економіці, а кероване послаблення юаня має компенсувати удар по експортерах (хоч це й підвищує вартість імпорту та інфляцію). За аналізом МВФ торгової політики США 2025, у разі повномасштабної війни втрати ВВП Китаю (–0,2–1 п. п.) будуть дещо меншими, ніж у США (–0,3 п. п. і більше), завдяки диверсифікації ринків і заходам підтримки.
• Євросоюз: Брюссель, хоч і союзник США, одразу заявив, що «не залишить без відповіді агресію». У межах відповіді ЄС на тарифи США 2025 Єврокомісія підготувала пакет контрзаходів: мита до 25–30 % на імпорт американських товарів обсягом до €26 млрд. До списку потрапили сільськогосподарська продукція (корма, м’ясо), алкоголь (зокрема відомий американський бурбон під 50 % мито [vedomosti.ru]), одяг і текстиль, мотоцикли (натяк на Harley-Davidson) та косметика. Паралельно Єврокомісія подала офіційну скаргу до СОТ на дії США. Водночас у Брюсселі готують програми підтримки своїх експортерів і диверсифікації ринків: активізовано пошук нових збутів, зокрема посилено співпрацю з Китаєм, а також обговорюють часткове відновлення торгівлі з Росією, аби замістити втрати на американському ринку. Аналітики МВФ торгової політики США 2025 й звіту ОЕСР про тарифи США 2025 попереджають про економічні наслідки пошлин Трампа 2025: у разі повного протистояння ВВП країн ЄС може знизитися на ~0,5 п.п. проти ~0,3 п.п. у США, а інфляція в ЄС додатково зросте на ~0,6 п.п. Такі висновки ґрунтуються на хронології тарифів США 2017–2024 та порівнянні тарифів Трамп Байден, що демонструють різку ескалацію торгової політики США 2025 й її глобальні наслідки торгової війни США 2025.
  
   
• Канада та Мексика (USMCA-партнери): Хоча ці країни й залежні від США, вони також були вимушені дати реакцію Мексики й Канади на тарифи США 2025. Канада з 4 березня подала скаргу до СОТ і оголосила два етапи контрзаходів: спочатку 25 % мита на американські товари обсягом $20,6 млрд, а згодом – розширення до $86 млрд. У квітні Оттава ввела 25 % мита на американську сталь, алюміній, сільгосппродукцію та споживчі товари. Мексика підвищила тарифи на кукурудзу, м’ясо та промислову продукцію зі США. Обидві країни намагаються пом’якшити конфлікт через переговори: запровадження американських мит для них частково відкладено в обмін на посилення контролю кордонів щодо міграції та фентанілу [vedomosti.ru]. За оцінками, ВВП Мексики може знизитися на 2–3 % через падіння експорту на ~20–25 % при 25 % митах, а з урахуванням контрзаходів – до 4 %. Для Канади втрати дещо менші (~2 % ВВП), оскільки частину сировини можна перенаправити на інші ринки. Інфляція в обох країнах може прискоритися на +0,5–0,7 п.п., тоді як у США зростання цін на тлі тарифів оцінюється в ~+0,6 п.п.
• Японія та Південна Корея: Ці азійські союзники США висловили дипломатичний протест проти митних тарифів США 2025. Токіо заявило, що розглядає дзеркальні тарифи на американські сільгосптовари та високотехнологічний імпорт, але прагне уникнути подальшої ескалації та запропонувало термінові переговори. Сеул попередив, що перегляне співпрацю в сфері безпеки, якщо імпортні мита Трамп 2025 не будуть пом’якшені. У відповідь південнокорейський уряд збільшив субсидії для автомобілебудівників (Hyundai, Kia), щоб компенсувати втрати від 25-відсоткових мит на авто. За оцінками Банку Кореи, після рішення суду в травні ефективна ставка мит могла тимчасово знизитися з ~13 % до ~9,7 %, але ситуація лишається невизначеною.
• Інші країни та СОТ: По всьому світу прокотилася хвиля звернень до СОТ – відповідь СОТ на пошлини США 2025 засвідчила тривогу за основи глобальної торговельної системи. Туреччина підвищила мита на низку американських товарів, Бразилія переглядає квоти. Багато країн, особливо вразливі до змін цін на сировину, побоюються ефекту «доміно» для експорту й інвестицій. Саме так формуються глобальні наслідки торгової війни США 2025, що відповідно до аналізу МВФ торгової політики США 2025 та звіту ОЕСР про тарифи США 2025 можуть призвести до спаду світового ВВП і зростання інфляції.

Таким чином, США зіткнулися одразу з кількома «фронтами» торгової війни – від Пекіна до Брюсселя й Оттави. Експерти вважають, що світ увійшов в епоху масового відповідного протекціонізму, і ризик фрагментації економіки зростає (глобальні наслідки торгової війни США 2025).

Нижче — зведення топ-5 секторів США, які найбільше постраждали від контрзаходів партнерів (квітень–травень 2025):

Відповідь ЄС на тарифи США 2025 і реакція Мексики й Канади на тарифи США 2025 лише посилили внутрішній тиск: акції цих секторів дешевшають, корпоративні прибутки падають, що відбивається на індексах після 3 квітня (реакція фондового ринку на пошлини 2025). Крім того, судові позови проти тарифної політики США 2025 та дебати Конгресу США щодо пошлин 2025 ставлять під сумнів законність нових мит, підсилюючи невизначеність у торгівлі.

Економічні наслідки та поточний статус (початок червня 2025)

Макрофінансовий ефект торгової політики США 2025 уже відчутний як у самих США, так і в світі. Внутрішньо митні тарифи США 2025 фактично стали додатковим податком для споживачів і бізнесу: імпортні товари дорожчають, розганяючи інфляцію. Згідно з аналізом МВФ торгової політики США 2025, введені Трампом мита обійдуться середньому домогосподарству США в $1 600–2 000 на рік, додавши до інфляції приблизно +1,0–1,2 п.п., а зростання ВВП США сповільниться на ~0,6 %.

Аналітики Moody’s попереджали, що за збереження мит і взаємних контрзаходів партнерами економіка США може втратити до 5,5 млн робочих місць, безробіття зросте до ~7 % (з ~3,5 %), а ВВП скоротиться на 1,7 %. Рейтингове агентство Fitch уже в березні знизило прогноз росту США на 2025–26 рр. до 1,7 % та 1,5 % відповідно.

ФРС опинилася перед дилемою: економічні наслідки пошлин Трампа 2025 підвищують ціни (інфляційний тиск), але одночасно б’ють по попиту й настроях, загрожуючи рецесією. Представники ФРС, зокрема глава ФРБ Ричмонд, застерігали про ризик стагфляції — одночасного зростання інфляції та безробіття. Наразі Федрезерв утримує ставку на рівні 4,25–4,5 %, але, за оцінками ринків (див. курс долара та тарифи Трамп 2025), у разі загострення шоку можливе як подальше жорсткішання, так і пом’якшення політики зі сторони ФРС.

Для світової економіки наслідки також негативні. Звіт ОЕСР про тарифи США 2025 від 17 березня 2025 р. погіршив прогноз глобального зростання до +3,1 % у 2025 р. (проти 3,3 % раніше) та +3,0 % у 2026 р. Fitch Ratings очікує ще повільніший ріст — 2,3 % у 2025 р., мінімум за останні роки. Дослідження Астонської бізнес-школи для Financial Times показало, що в разі найгіршого сценарію глобальні наслідки торгової війни США 2025 можуть обійтися світовій економіці в $1,4 трлн від базової траєкторії, а інфляція пришвидшиться повсюдно — ефект, порівняний із наслідками протекціонізму Смута-Гоулі 1930 р.

Найбільших втрат зазнають країни з тісною інтеграцією в торгівлю з США: згідно з розрахунками, ЄС може втратити ~0,5 % ВВП, Канада ~0,6 %, Мексика ~0,7 %, Китай ~0,2–0,3 % (за умови затяжного протистояння). Водночас довгострокові структурні зміни — ускорення дедолларизації торгівлі, перерозподіл інвестиційних потоків та формування нових регіональних блоків — здатні суттєво перебудувати архітектуру глобальної економіки, яка десятиліттями спиралася на принципи вільної торгівлі.

Поточна ситуація на початок червня 2025 р.

Завдяки політичному та юридичному спротиву всередині США, а також початку переговорів із партнерами, найрадикальніші загрози митних тарифів США 2025 були частково призупинені. 8 квітня, за тиждень після «тарифного шоку», Вашингтон оголосив 90-денну паузу у застосуванні нових імпортних мит Трамп 2025 для країн, які не вдаватимуться до контрзаходів. Фактично союзникам дали відстрочку: на період переговорів єдиний тариф знижено до 10 % (замість запланованих вищих ставок).

Натомість Китай, навпаки, зазнав жорсткішого удару – для нього з квітня базова ставка мита підвищена до 125 %, щоб змусити Пекін до компромісу. Одночасно США тимчасово відклали введення найчутливіших секторних мит (наприклад, на фармацевтику та напівпровідники). Ці кроки трохи розрядили обстановку: ринки піднялися (Bitcoin підскочив понад $80 000, Nasdaq і S&P 500 виросли на 7–9 % на новинах про гнучкість).

Наприкінці травня ситуація ускладнилася юридично. Суд із міжнародної торгівлі США (CIT) 28 травня визнав незаконними більшість митних тарифів США 2025, запроваджених за IEEPA (на підставі надзвичайного стану). Суд постановив негайно скасувати 10%-й «єдиний» тариф і інші мита, введені без прямого затвердження Конгресом, вважаючи це перевищенням повноважень президента. Фінансові ринки привітали рішення: долар укріпився, акції виросли.

Однак вже 29 травня апеляційний суд призупинив рішення CIT, фактично відновивши мита. Така судова метушня ще більше заплутала бізнес і інвесторів. Волатильність знову зросла: європейські біржі, які спочатку злетіли на новинах про скасування тарифів, невдовзі відкотилися після їх повернення. Американські компанії опинилися в «підвішеному стані» – невідомо, чи повинні вони й надалі сплачувати тарифи чи чекати остаточного рішення Верховного Суду. Близько 12 штатів уже подали судові позови проти тарифної політики США 2025, називаючи мита «безрозсудними й економічно руйнівними».

Білий дім, у свою чергу, наполягає, що торговельний дефіцит – це національна загроза, і «не обраним суддям вирішувати, як її ліквідувати». Отже, торгова політика США 2025 зараз перебуває в стані хаосу й невизначеності: водночас тривають переговори з партнерами про укладення двосторонніх угод, щоб уникнути взаємних збитків, і ведуться судові баталії всередині країни.

Переговорний процес, що розпочався в квітні–травні, дає надію на розрядку торгової політики США 2025. США та Китай провели кілька раундів консультацій (включно на полях зустрічей G20) і навіть взаємно погодилися знизити частину митних тарифів США 2025 на 90 днів з середини травня, щоб продовжити діалог. Паралельно відбуваються контакти з ЄС — обговорюють відповідь ЄС на тарифи США 2025, зокрема зниження європейських автотарифів та розширення доступу американської агропродукції до Європи, щоб уникнути подальших контрзаходів.

Адміністрація Трампа сигналізувала готовність пом’якшити імпортні мита Трамп 2025 на автомобілі для деяких країн за умови інвестицій в США: оголошено $20-млрд план інвестицій концерну Hyundai у виробництво в Луїзіані та розширення автозаводів — пряма заслуга жорсткої тарифної позиції.

Водночас бізнес-лобі в Вашингтоні, зокрема ритейлери (Walmart, Target), автомобілебудівники та фермерські асоціації, тиснуть на адміністрацію з вимогою коригувати політику, — вони попереджають про подорожчання для споживачів і скорочують імпортні замовлення в очікуванні нових мит.

На даний момент США опинилися в періоді торговельної напруженості, невиданої з 1980-х. Фінансові ринки, переживши шок (за реакцією фондового ринку на пошлини 2025), частково адаптувалися до постійних новин: виник «тарифний навігатор», де кожна заява Трампа чи витік info викликає короткострокові коливання. Однак загальний тренд залежить від реальних рішень.

Економіка США поки тримається (ринок праці відносно міцний, хоча є економічні наслідки пошлин Трампа 2025 у вигляді прискореної інфляції). Світ загалом сповільнюється, інвестори переорієнтовуються на захисні активи (золото, облігації, стабільні валюти) та переоцінюють ризикові вкладення у розвивальні ринки й хай-тек.

Якщо в найближчі місяці сторонам вдасться укласти нову угоду з ЄС (або фазу-2 з Китаєм, оновлення USMCA), частину мит буде відмінено — це спричинить ривок на ринках. Проте на початок червня прорыву немає: світова економіка втомилася від постійних потрясінь, глобальні наслідки торгової війни США 2025 ще не подолано. Індекс глобальної політичної невизначеності перебуває на рекордно високих позначках.

Компанії відкладають інвестиції, побоюючись чергових бар’єрів. Адміністрація Трампа й надалі захищає торгову політику США 2025 як інструмент тиску для «чесної угоди», відзначаючи успіхи в нових заводах і аналіз ОЕСР про тарифи США 2025. Однак експерти попереджають: переваги мит короткочасні, а шкода довготривала. Якщо торгова війна 2025 затягнеться, США ризикують «поцілити собі в ногу» — виграш у переговорах буде знівельований спадом і високою інфляцією всередині країни.

Підсумки:

На початку червня 2025 року світ стоїть на порозі нової епохи протекціонізму. Торгова політика США 2025 після повернення Трампа стала жорсткішою, ніж коли-небудь у новітній історії, — митні тарифи США 2025 і імпортні мита Трамп 2025 спровокували глобальні наслідки торгової війни США 2025. Фінансові ринки залишаються волатильними (за реакцією фондового ринку на пошлини 2025 й впливом торгової війни 2025 на Bitcoin), але сподіваються на розумний компроміс. Курс долара та тарифи Трамп 2025 демонструють періоди ослаблення, а золото стабілізується завдяки впливу пошлин на ціни на нафту й золото 2025.

Економічний ріст уповільнений, інфляція підвищена (відповідно до аналізу МВФ торгової політики США 2025 й звіту ОЕСР про тарифи США 2025). Подальша динаміка залежатиме від того, чи підуть Трамп і Конгрес на пом’якшення (дебати Конгресу США щодо пошлин 2025, судові позови проти тарифної політики США 2025) або ескалація продовжиться. Перший варіант поверне відносну стабільність і викличе відскок на ринках (за порівнянням тарифів Трамп Байден та хронологією тарифів США 2017–2024), другий — поглибить корекцію й може втягнути світ у рецесію. Поки ж інвестори й уряди діють у режимі підвищеної готовності, уважно стежачи за кожним кроком переговорів і заявами з Вашингтона.

Джерела: Reuters, Bloomberg, AP News, Financial Times, CNBC, Vedomosti, Kursiv.media, RBC.ru, CoinDesk, CryptoSlate та ін.

Відмова від відповідальності:

Матеріал наведено виключно для інформаційних цілей. Думки й прогнози відображають позицію авторів на момент публікації та можуть змінюватися. Інформація базується на відкритих джерелах, проте її точність і повнота не гарантовані. Стаття не є інвестиційною рекомендацією — ви користуєтесь нею на власний ризик.